Прийнятий у першому читанні 10 червня 2009 року

Проект

Вноситься народними депутатами України

Шевчуком О.Б.

Королевською Н.Ю.

Чечетовим М.В.

Каськівим В.В.

(на заміну р. № 3071 від 27.08.2008)

 

 

Закон УкраЇни

Про індустріальні (промислові) парки

 

Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування індустріальних (промислових) парків на території України.

 

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Мета Закону

1. Метою Закону є створення на території України належних умов для забезпечення підтримки економічного розвитку територій, активізації інвестиційної та інноваційної діяльності, диверсифікації структури економіки регіонів, підвищення конкурентоспроможності економіки, створення нових робочих місць, розвитку сучасної виробничої та ринкової інфраструктури.

 

Стаття 2. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

індустріальний (промисловий) парк (далі — промисловий парк) — обмежена та відповідним чином облаштована територія, у межах якої учасниками промислового парку здійснюється господарська діяльність на умовах, визначених цим Законом. Індустріальні (промислові) парки можуть створюватися на землях державної, комунальної або приватної власності;

ініціатор створення промислового парку – центральний, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або суб’єкт господарювання, який ініціює та здійснює заходи щодо створення та діяльності промислового парку;

керуюча компанія — юридична особа, яка на одержаній відповідно до законодавства у користування земельній ділянці здійснює облаштування території промислового парку та управління ним. Керуюча компанія є господарською організацією відповідно до законодавства;

учасник промислового парку — суб'єкт господарювання – юридична особа (крім суб’єктів, на яких поширюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності), який провадить господарську діяльність на території промислового парку на умовах, визначених цим Законом;

облаштування території промислового парку — виконання робіт керуючою компанією за рахунок власних або запозичених коштів з метою створення необхідних умов забезпечення діяльності учасників промислового парку: будівництво або модернізація під’їзних автошляхів та залізничних колій, потужностей з електро-, водо-, газо-, теплопостачання, водовідведення, очищення води, повітря, об'єктів пожежної безпеки, об’єктів виробничого призначення, складської інфраструктури, об’єктів для розміщення адміністративних приміщень та об’єктів громадського харчування, створення інформаційних комунікацій, паркувальних зон та "зеленої зони", а також із забезпечення охорони, транспортування, складського, інформаційно-комунікаційного, консультаційного та сервісного обслуговування території промислового парку.

 

Стаття 3. Правові засади створення промислових парків

1. Правовими засадами створення та функціонування промислових парків є Конституція України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Земельний кодекс України, цей Закон, інші законодавчі акти України, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Стаття 4.Ініціювання створення промислових парків

1. Промислові парки створюються:

- у промислових регіонах поблизу великих міських агломерацій, але поза їх межами, на землях несільськогосподарського призначення;

- у промислових зонах міст, де є належна інфраструктура, будівлі (споруди), які не використовуються, і/або вільні від забудови земельні ділянки;

- на території підприємств, які мають вільні (не використовувані) виробничі і/або невиробничі приміщення чи/та земельні ділянки.

Площа земельної ділянки, на якій ініціюється створення промислового парку, не може бути меншою за 0.5 га.

2. Ініціатором створення промислового парку може бути:

- центральний, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, які мають повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою, яку пропонується використовувати як територію промислового парку;

- суб’єкт господарювання, який має право власності, право розпорядження чи право користування щодо земельної ділянки, яку пропонується використовувати як територію промислового парку.

Якщо земельна ділянка, яку пропонується використовувати як територію промислового парку, має кількох власників, або перебуває у розпорядженні чи користуванні кількох суб’єктів господарювання, ініціатор створення промислового парку повинен набути право розпорядження всією цією ділянкою відповідно до законодавства.

3. Ініціатор створення промислового парку розробляє концепцію створення промислового парку у межах визначеної земельної ділянки.

4. Рішення про реалізацію проекту промислового парку на підставі подання від ініціатора створення промислового парку та концепції створення промислового парку погоджується:

- з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики;

- з органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться земельна ділянка, яку пропонується використовувати як територію промислового парку, відповідно до чинного законодавства.

Ініціатор створення промислового парку несе відповідальність перед місцевою територіальною громадою за збитки, понесені нею внаслідок реалізації проекту промислового парку.

 

Стаття 5. Керуюча компанія

1. Після погодження рішення про реалізацію проекту промислового парку ініціатор створення промислового парку визначає керуючу компанію у порядку та на умовах, встановлених у цьому Законі.

Керуюча компанія повинна бути призначена у термін, який не перевищує дев’яносто днів від дня погодження рішення про реалізацію проекту промислового парку.

2. Керуючою компанією може бути юридична особа (крім суб’єктів господарювання, на яких поширюється спрощена система оподаткування, обліку та звітності), зареєстрована в установленому законодавством порядку в межах адміністративно-територіальної одиниці, на якій знаходиться територія промислового парку.

3. Між ініціатором створення промислового парку та визначеною ним керуючою компанією укладається договір про створення промислового парку, яким регулюються питання передачі земельної ділянки разом із розташованими на ній об’єктами у користування керуючій компанії, створення та діяльності промислового парку, взаємні зобов’язання сторін, відносини з учасниками промислового парку відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України. Форма цього договору встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Укладення договору про створення промислового парку наділяє керуючу компанію повноваженнями щодо створення, організації діяльності та управління промисловим парком.

4. Керуюча компанія зобов’язана у місячний термін після набуття нею повноважень подати ініціатору створення промислового парку проект створення та діяльності промислового парку, програму (бізнес-план) та генеральний план розташування об’єктів промислового парку з визначенням переліку ресурсів (трудових, виробничих і фінансових), інших заходів щодо облаштування території промислового парку.

 Ініціатор створення промислового парку затверджує проект створення та діяльності промислового парку після його погодження з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

5. Керуюча компанія щоквартально звітує перед ініціатором створення промислового парку про результати своєї роботи з створення та діяльності промислового парку.

Керуюча компанія подає щороку центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики інформацію про діяльність промислового парку.

 

Стаття 6. Господарська діяльності на території промислового парку

1. Господарська діяльність на території промислового парку провадиться відповідно до законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

2. Учасники промислового парку здійснюють господарську діяльність на його території відповідно до проекту створення та діяльності промислового парку з метою отримання прибутку.

3. Керуюча компанія здійснює господарську діяльність з метою облаштування території промислового парку та її експлуатації.

4. Суб'єкт господарювання, який має намір отримати статус учасника промислового парку, укладає з керуючою компанією договір за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Цим договором визначаються умови, на яких учасник промислового парку орендує об’єкти з прилеглими земельними ділянками, розташовані на території промислового парку, його права, обов’язки та відповідальність.

5. Територія промислового парку не може бути використана для будівництва житлових будівель або розважальних закладів.

У межах промислового парку на умовах договору з керуючою компанією можуть розміщуватися заклади громадського харчування, торгівлі, надання послуг, крім розважальних закладів, казино, ресторанів, власники яких – юридичні особи чи фізичні особи-підприємці – не є суб’єктами промислового парку.

 

Розділ ІІ. УМОВИ СТВОРЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПАРКІВ

Стаття 7. Майнові відносини між ініціатором створення промислового парку та керуючою компанією

1. Перелік земель та об’єктів державної власності, на яких можуть створюватися промислові парки, визначається Кабінетом Міністрів України, крім земель, які є містами зі спеціальним статусом або містами обласного, республіканського підпорядкування.

Перелік земель та об’єктів комунальної власності, на яких можуть створюватися промислові парки, затверджуються місцевими радами з урахуванням інтересів відповідних територіальних громад.

Пропозиції до переліку земель та об’єктів державної власності, на яких можуть створюватись промислові парки, вносяться центральними та місцевими органами виконавчої влади до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики за погодженням з Фондом державного майна України.

Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики подає зазначений перелік на затвердження Кабінету Міністрів України.

2. Земельна ділянка передається керуючій компанії у користування на весь термін діяльності промислового парку відповідно до договору про створення промислового парку разом із будівлями, спорудами, іншими об’єктами, які розташовані на ній.

Цільове призначення будівель, споруд, інших об’єктів, які розташовані на земельній ділянці, визначається договором про створення промислового парку.

Передача земельної ділянки разом із розташованими на ній об’єктами у користування керуючій компанії в рамках укладеного договору не передбачає перехід права власності на них до керуючої компанії.

Після закінчення строку дії договору про створення та діяльність промислового парку або у разі дострокового припинення договору про створення та діяльність промислового парку, укладеного між керуючою компанією та ініціатором створення промислового парку, керуюча компанія зобов’язана у встановленому земельним законодавством порядку повернути ініціатору створення промислового парку – власнику майна (органу місцевого самоврядування, органу державної влади або суб’єкту господарювання) земельну ділянку, яка була надана їй у користування для потреб, пов’язаних з реалізацією проекту створення та діяльності промислового парку, у стані, придатному для подальшого її використання.

3. Земельна ділянка, що перебуває у державній або комунальній власності, розміщені на ній неприватизовані об’єкти не підлягають приватизації протягом усього терміну діяльності промислового парку.

4. Будівлі, споруди, інші об’єкти, створені керуючою компанією для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку, розташовані на земельній ділянці, що підлягає поверненню, передаються разом із земельною ділянкою, у разі, коли їх переміщення неможливе без знецінення чи зміни їх призначення.

5. Керуюча компанія має право відповідно до умов договору за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення майна, отриманого в користування.

Право власності на поліпшене, реконструйоване, технічно переоснащене майно, яке передавалося у користування керуючій компанії, залишається за державою або територіальною громадою. Поліпшення, які проводяться з державним або комунальним майном, узгоджуються з ініціатором створення промислового парку.

6. Керуюча компанія має право на відшкодування ініціатором створення промислового парку витрат з поліпшення майна, отриманого у користування, та витрат на будівництво об’єктів, здійснених керуючою компанією за рахунок власних коштів для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку. Порядок одержання нею такого відшкодування встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

7. За вимогою ініціатора створення промислового парку керуюча компанія зобов’язана представити висновок екологічної експертизи щодо виробничої діяльності учасника промислового парку.

8. Керуючій компанії належить право власності на прибуток, отриманий від управління промисловим парком в результаті виконання умов договору про створення промислового парку.

Стаття 8. Створення промислових парків на землях приватної власності

1. Промислові парки на землях приватної власності створюються за рішенням суб’єкта господарювання, який має у своїй власності земельну ділянку.

2. Визначення керуючої компанії промислового парку здійснюється суб’єктом господарювання, який прийняв рішення про створення такого парку.

3. Суб'єкт господарювання, який створив промисловий парк на землях приватної власності, здійснює діяльність на території парку відповідно до законодавства.

 

Стаття 9. Страхування ризику випадкової втрати або пошкодження об'єкта

1. Майно, отримане керуючою компанією або створене керуючою компанією відповідно до умов договору про створення промислового парку, страхується керуючою компанією на користь ініціатора створення промислового парку.

 

Стаття 10. Державна реєстрація промислового парку

1. Промислові парки, що створюються на території України, підлягають державній реєстрації.

2. Державна реєстрація промислового парку і ведення Державного реєстру промислових парків здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Розділ ІІІ. УМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ КЕРУЮЧОЇ КОМПАНІЇ

Стаття 11. Визначення керуючої компанії

1. Визначення керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку здійснюється виключно на конкурсних засадах, крім випадків створення промислових парків на землях приватної власності.

2. Порядок створення конкурсної комісії та проведення конкурсу для відбору керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку на землях державної власності щодо об’єктів державної власності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

3. Порядок створення конкурсної комісії та проведення конкурсу для відбору керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку на землях комунальної власності щодо об’єктів комунальної власності встановлюється ініціатором.

 

Стаття 12. Проведення конкурсу з визначення керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку на землях державної або комунальної власності щодо об’єктів державної або комунальної власності

1. Рішення про проведення конкурсу з керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку на землях державної власності щодо об’єктів державної власності приймається Кабінетом Міністрів України.

Пропозиції щодо проведення конкурсу з визначення керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку на землях державної власності готуються і подаються центральними органами виконавчої влади, відповідальними за реалізацію державної політики у відповідній сфері економіки України.

2. Пропозиції щодо проведення конкурсу з визначення керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку на землях державної власності повинні містити інформацію про проект, який передбачається реалізувати, обґрунтування доцільності реалізації цього проекту, очікувані соціально-економічні наслідки його реалізації та початкові умови проведення конкурсу.

3. Рішення про реалізацію проекту створення та діяльності промислових парків на землях комунальної власності щодо об’єктів комунальної власності та проведення конкурсу з визначення керуючої компанії приймається місцевими радами виключно на пленарних засіданнях.

4. Підготовка та проведення конкурсу з визначення керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислових парків щодо об’єкта комунальної власності, затвердження та оприлюднення результатів такого конкурсу здійснюються у порядку, затвердженому відповідними органами місцевого самоврядування, з урахуванням вимог цього Закону.

 

Стаття 13. Основні засади проведення конкурсу з відбору керуючої компанії

1. Організація і проведення конкурсу з відбору керуючої компанії здійснюється ініціатором створення промислового парку.

2. Ініціатор створення промислового парку:

затверджує умови конкурсу з відбору керуючої компанії;

утворює конкурсну комісію, затверджує її склад та порядок роботи;

готує конкурсну документацію;

оголошує конкурс;

визначає розмір реєстраційного внеску;

письмово підтверджує надходження заявок на участь у конкурсі;

забезпечує претендентів необхідною інформацією (документами) для підготовки пропозицій для участі у конкурсі;

приймає рішення про допущення (недопущення) претендентів до участі у конкурсі з обґрунтуванням причини відмови;

повідомляє претендентів про допущення (недопущення) до участі у конкурсі.

Підставою для недопущення претендента до участі у конкурсі з відбору керуючої компанії для створення промислового парку може бути неподання у заявці на участь у конкурсі необхідної інформації, подання її у неповному обсязі або подання неправдивої інформації.

3. Інформація про оголошення конкурсу з відбору керуючої компанії повинна містити відомості щодо:

- органу, який є ініціатором створення промислового парку;

- земельної ділянки, на території якої передбачається створення промислового парку;

- переліку об'єктів, які розміщені на земельній ділянці (найменування, характеристики тощо);

- строку, на який створюється промисловий парк;

- уповноваженого органу, до якого слід звертатися для отримання додаткової інформації;

- розміру реєстраційного внеску.

Реєстраційний внесок сплачується шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок ініціатора створення промислового парку та використовується на організацію та підготовку проведення конкурсу.

За зверненням претендента ініціатор створення промислового парку подає йому додаткову інформацію про концепцію промислового парку, земельну ділянку та розташовані на ній об’єкти.

4. Заявки на участь у конкурсі подаються протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Заявка на участь у конкурсі має містити:

 - повне найменування претендента, його юридичну адресу;

- пропозиції претендента до плану створення та діяльності промислового парку, програми (бізнес-плану) та інших заходів щодо облаштування території промислового парку;

- відомості, які підтверджують можливість претендента забезпечити належне фінансування створення та діяльності промислового парку, наявність досвіду та можливостей технологічного і організаційного забезпечення такої діяльності.

5. Заявки, документи та матеріали, подані претендентами, розглядаються протягом тридцяти днів з останнього дня подачі заявки.

Конкурсна комісія розглядає подані претендентами, які допущені до участі у конкурсі, заявки, документи та матеріали з пропозиціями щодо умов створення промислового парку, визначає їх відповідність умовам конкурсу, готує висновки щодо визначення кращих умов створення та діяльності промислових парків, запропонованих учасниками конкурсу.

Під час розгляду заявок, документів і матеріалів претенденти мають право вносити зміни до пропозицій про виконання умов конкурсу з метою їх вдосконалення або зняти свою заявку з розгляду. Зміни пропозицій про виконання умов конкурсу вносяться не пізніш як за десять днів до закінчення строку розгляду заявок.

6. Заявка на участь у конкурсі, отримана ініціатором створення промислового парку після закінчення строку подачі, не розглядається і повертається претенденту за його рахунок.

7. Переможцем конкурсу визнається претендент, який запропонував кращі умови створення та діяльності промислових парків, відповідно до умов конкурсу.

8. У разі коли заявка на участь у конкурсі надійшла лише від одного претендента, то він може бути визнаний переможцем конкурсу за умови забезпечення реалізації визначених ініціатором умов конкурсу.

9. На підставі висновків конкурсної комісії ініціатор створення промислового парку приймає рішення про переможця конкурсу.

10. Повідомлення про визначення переможця конкурсу має бути надіслано переможцю конкурсу не пізніше п'яти днів з дня прийняття рішення.

11. З переможцем конкурсу укладається договір після погодження всіх його умов.

 

Стаття 14. Конфіденційність конкурсних пропозицій

1. Інформація, що міститься у конкурсних пропозиціях учасників конкурсу з визначення керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку, є конфіденційною та не підлягає розголошенню стороннім особам та іншим учасникам.

2. Результати оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу з визначення керуючої компанії для реалізації проекту створення та діяльності промислового парку не підлягають розголошенню до укладення договору, крім випадків, передбачених законодавством України.

 

Розділ ІV. ДОГОВІР ПРО СТВОРЕННЯ ПРОМИСЛОВОГО ПАРКУ

Стаття 15. Укладення та строк дії договору про створення промислового парку

1. Договір між ініціатором створення промислового парку та керуючою компанією укладається на строк, визначений у договорі, який має бути не менше 10 років та не більше 30 років.

Проект створення та діяльності промислового парку є додатком до договору про створення та діяльність промислового парку.

2. Договір про створення промислового парку вважається укладеним з дня підписання сторонами тексту договору.

3. Строк дії договору може бути змінений за згодою сторін в межах строків, передбачених частиною першою цієї статті.

4. У разі невиконання зобов'язань однією із сторін, договір про створення промислового парку може бути достроково припинений за згодою сторін або за рішенням суду.

5. Кабінетом Міністрів України затверджуються типові договори про створення та діяльність промислового парку.

 

Стаття 16. Істотні умови договору про створення промислового парку

1. Істотними умовами договору про створення промислового парку є:

- сторони договору;

- детальний опис земельної ділянки, її меж, розташованих на ній об'єктів (перелік та вартість майна або технічні і фінансові умови створення промислового парку);

- строк дії договору, залучення на умовах найму винятково працівників - громадян України;

- види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору, перелік робіт з вдосконалення інфраструктури, які реалізуються при створенні промислового парку;

- умови та обсяги поліпшення об'єктів, що розташовані на території промислового парку та порядок компенсації витрат на їх здійснення;

- умови, розмір і порядок внесення платежів за користування земельною ділянкою та об’єктами;

- порядок використання амортизаційних відрахувань;

- відновлення об'єктів та умови їх повернення разом з земельною ділянкою;

- відповідальність за виконання сторонами зобов'язань;

- гарантії страхування керуючою компанією нерухомих об'єктів та іншого майна промислового парку, взятих у користування;

- порядок припинення дії договору;

- порядок вирішення спорів між сторонами.

2. Умови договору є чинними на весь строк його дії, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавчими актами встановлені правила, які погіршують становище керуючої компанії.

3. Внесення змін в умови договору про створення промислового парку можливе за обопільною згодою його учасників після початку реалізації проекту промислового парку.

4. Реорганізація керуючої компанії - юридичної особи не є підставою для розірвання договору.

5. Якщо керуюча компанія здійснює підприємницьку діяльність, яка згідно з законодавством України підлягає ліцензуванню, обов'язковість одержання керуючою компанією в установленому порядку відповідної ліцензії включається в істотні умови договору.

 

Стаття 17. Відповідальність сторін за невиконання зобов'язань за договором про створення промислового парку

1. За невиконання або за неналежне виконання умов договору про створення та діяльність промислового парку, у тому числі за спробу зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, крім випадків, передбачених цим Законом, сторони несуть відповідальність, встановлену законами України та договором про створення промислового парку.

2. У разі визнання керуючої компанії банкрутом вона відповідає за своїми борговими зобов'язаннями майном, яке належить їй на праві власності, відповідно до законодавства України.

 

Стаття 18. Припинення дії договору про створення промислового парку

1. Дія договору про створення промислового парку припиняється у разі:

- закінчення строку, на який його було укладено;

- невиконання керуючою компанією своїх зобов’язань за договором;

- ліквідації керуючої компанії за рішенням суду, в тому числі у зв'язку з визнанням її банкрутом.

2. У разі припинення дії договору про створення промислового парку керуюча компанія зобов'язана повернути ініціатору створення промислового парку земельну ділянку та об'єкти на умовах, зазначених у договорі. Якщо керуюча компанія допустила погіршення стану земельної ділянки та/або об'єктів, розміщених на цій ділянці або їх загибель, вона повинна відшкодувати ініціатору створення та діяльності промислового парку збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель об'єктів сталися не з вини керуючої компанії.

3. У разі розірвання договору з керуючою компанією за невиконання його положення ініціатор створення промислового парку проводить повторний конкурс на визначення керуючої компанії.

 

Стаття 19. Розв'язання спорів, що виникають з виконанням договору про створення промислового парку

1. Спори, що виникають з питань виконання договорів про створення та діяльність промислового парку, розглядаються у судовому порядку відповідно до законодавства України.

2. Спори, що виникають з питань виконання договорів про створення промислового парку за участю нерезидентів, вирішуються в порядку, передбаченому законодавством, і можуть розглядатися міжнародним арбітражним судом за місцем, обумовленим у договорі.

3. У разі порушення умов договору сторони мають право вимагати розірвання договору у порядку, встановленому законодавством України.

 

Стаття 20. Істотні умови договору про здійснення господарської діяльності на території промислового парку

1. Істотними умовами договору про здійснення господарської діяльності на території промислового парку є:

види діяльності, роботи, послуги, які здійснюються за умовами договору про здійснення господарської діяльності на території промислового парку, перелік інфраструктурних складових, що здійснюються учасниками промислового парку;

переважне використання праці працівників - громадян України;

умови та обсяги поліпшення об'єктів, що розміщені на земельній ділянці, на території якої створюється промисловий парк;

відповідальність за виконання сторонами зобов'язань;

порядок продовження і припинення дії договору про здійснення господарської діяльності на території промислового парку;

права і обов’язки керуючої компанії та учасника промислового парку;

порядок вирішення спорів між сторонами.

2. Майно, яке надане керуючій компанії у користування, учаснику у користування не передається.

 

Розділ V. ОСНОВНІ ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН ДОГОВОРУ

Стаття 21. Права і обов'язки ініціатора створення промислового парку

1. Ініціатор має право:

- здійснювати контроль за дотриманням керуючою компанією умов договору;

- надавати виключне право на створення інфраструктури (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об'єкта, що розміщені на земельній ділянці ініціатора створення промислового парку - власника майна, яка надається в користування;

- вимагати від керуючої компанії виконання проекту створення та діяльності промислового парку, програми (бізнес-плану) та генерального плану розташування об’єктів промислового парку;

- вимагати дострокового розірвання договору в разі порушення керуючою компанією умов договору;

- вимагати від керуючої компанії відшкодування збитків у разі погіршення стану об'єкта або земельної ділянки, яке сталося з вини керуючої компанії;

- за зверненням керуючої компанії здійснити заходи із забезпечення збільшення території промислового парку, якщо у межах наявної території неможливо розмістити нових учасників промислового парку.

2. Ініціатор зобов'язаний:

- передати керуючій компанії земельну ділянку та розташовані на ній об'єкти у стані та строки, передбачені договором про створення промислового парку;

- надати керуючій компанії своєчасно і в повному обсязі передбачені договором про створення та діяльність промислового парку документи, які підтверджують право керуючої компанії на користування земельною ділянкою та розташованими на ній об’єктами для створення та діяльності промислового парку;

- вимагати звіт про використання амортизаційних відрахувань;

- зберігати комерційну таємницю керуючої компанії;

- не втручатися у поточну господарську діяльність керуючої компанії та учасників промислового парку;

- узгоджувати невід’ємні поліпшення щодо його майна, переданого у користування керуючій компанії;

- контролювати виконання затвердженого проекту створення та діяльності промислового парку та генерального плану розташування об’єктів промислового парку, щоквартально заслуховувати звіт керуючої компанії про виконання бізнес-плану;

- щороку звітувати центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики про виконання умов договору про створення та діяльність промислового парку;

- при укладенні договору про створення та діяльність промислового парку передбачити в його умовах використання в діяльності, пов’язаної із створенням та діяльністю промислового парку, працівників - громадян України, у тому числі і звільнених у зв'язку з ліквідацією державного або комунального підприємства, майно якого надано в користування керуючій компанії.

3. Ініціатор має також інші права і обов'язки, передбачені договором про створення промислового парку та законодавством України.

 

Стаття 22. Права і обов'язки керуючої компанії

1. Керуюча компанія має право:

- здійснювати господарську діяльність відповідно до чинного законодавства з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом;

- вимагати розірвання договору у разі порушення ініціатором умов договору і відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору;

- на продовження строку дії договору у разі виконання його умов;

- отримувати плату за вироблені товари (роботи, послуги) згідно з умовами договору;

- використовувати амортизаційні відрахування на відновлення основних фондів, отриманих у користування;

- на контрактній основі залучати до виконання спеціальних робіт на території промислового парку третіх осіб. При цьому керуюча компанія несе відповідальність за виконання такими особами умов договору та законодавства України;

- звертатися до ініціатора створення промислового парку з пропозицією про розширення території промислового парку у разі, якщо у межах наявної території неможливо розмістити нових учасників промислового парку.

2. Керуюча компанія зобов'язана:

- виконувати умови договору про створення промислового парку;

- забезпечувати виконання проекту створення та діяльності промислового парку, програми (бізнес–плану) та генерального плану розташування об’єктів промислового парку;

- залучати нових учасників промислового парку, укладати з ними договори;

- використовувати на території промислового парку технології, матеріали, техніку вітчизняного виробництва, якщо інше не передбачено умовами договору;

- впроваджувати передові енерго- і ресурсозберігаючі технології, в тому числі для переробки побутових та виробничих відходів;

- узгоджувати невід’ємні поліпшення щодо майна, переданого ініціатором у користування керуючій компанії;

- утримувати земельну ділянку та об'єкти в належному стані;

- після закінчення строку, на який було укладено договір, передати земельну ділянку разом з об'єктами, що розташовані на ній, в належному стані ініціатору створення промислового парку відповідно до умов договору.

3. Керуюча компанія має також інші права та обов'язки, передбачені договором про створення промислового парку та законодавством України.

 

Розділ VІ. ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ’ЯЗАНОЇ ІЗ СТВОРЕННЯМ ПРОМИСЛОВОГО ПАРКУ

Стаття 23. Бухгалтерський облік та фінансова звітність

1. Бухгалтерський облік та фінансова звітність щодо діяльності, що пов’язана із створенням промислового парку, ведеться відповідно до законодавства України та з урахуванням цього закону.

 

Розділ VІІ. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ДОГОВОРІВ

Стаття 24. Державний контроль за виконанням договорів

1. Державний контроль, нагляд і перевірка виконання договорів, укладених на виконання цього Закону, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень в порядку, встановленому законодавством України, та з додержанням умов, визначених у цих договорах.

2. Керуюча компанія щороку звітує перед Міністерством фінансів України про використання бюджетних коштів для реалізації договорів про створення та діяльність промислового парку.

 

Розділ VІІІ. ЛІКВІДАЦІЯ ПРОМИСЛОВИХ ПАРКІВ

Стаття 25. Порядок ліквідації промислових парків

1. Промисловий парк вважається ліквідованим з моменту якщо:

протягом трьох років після його створення не розпочато реалізацію проекту створення та діяльності промислового парку;

за результатами проведеного аналізу наслідки реалізації керуючою компанією проекту створення та діяльності промислового парку є негативними.

2. Ініціатором дострокової ліквідації промислового парку можуть бути Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради, місцеві державні адміністрації, на території яких створений промисловий парк.

3. Порядок ліквідації промислового парку встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. Для вирішення майнових та інших питань, у тому числі щодо природоохоронних заходів, пов’язаних з ліквідацією промислового парку, врегулювання фінансових відносин між ініціатором та керуючою компанією промислового парку, Кабінет Міністрів України утворює ліквідаційну комісію, яка набуває всіх повноважень щодо управління промисловим парком до моменту остаточного вирішення питань, пов'язаних з його ліквідацією.

 

Розділ ІХ. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА

Стаття 26. Державна та місцева підтримка промислового парку

1. Керуючій компанії промислового парку встановлюються такі окремі види державного стимулювання:

- надання фінансової підтримки шляхом повної або часткової компенсації відсоткової ставки за залученими в національній валюті банківськими кредитами для виконання робіт з будівництва доріг і потужностей з водопостачання, водовідведення, каналізації та очистки води, з впровадження передових енерго- і ресурсозберігаючих технологій, переробки побутових та виробничих відходів на термін 5 років з початку реалізації програми (бізнес-плану);

- застосування додаткової норми прискореної амортизації нових основних фондів групи 3 і 4 в межах виконання програми (бізнес-плану) створення та діяльності промислового парку.

Під новими основними фондами в цьому Законі розуміються основні фонди, які раніше не були в експлуатації.

Платники податку на прибуток, які застосовують прискорену амортизацію, здійснюють окремий пооб’єктний облік основних фондів, придбаних для виконання програми (бізнес-плану), розробленої відповідно до вимог цього Закону.

При цьому амортизація основних фондів 3-ї і 4-ї груп проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Порядок збільшення та зменшення балансової вартості основних фондів 3-ї і 4-ї групи, до яких застосовується прискорена амортизація, відбувається за правилами, встановленими для 1-ї групи основних фондів.

Якщо платники податку застосували прискорену норму амортизації, але реалізація програми (бізнес-плану) не відбулася у терміни, визначені програмою (бізнес-планом), такі платники податку повинні перерахувати попередньо нараховану амортизацію без урахування прискореної амортизації, визначити податкове зобов’язання та сплатити до бюджету різницю між визначеним податковим зобов’язанням і попередньо сплаченим, а також самостійно сплатити пеню у розмірі 120 відсотків додаткового податкового зобов’язання, незалежно від значення податкового зобов’язання;

2. Учаснику промислового парку, що уклав договір з керуючою компанією, встановлюються такі окремі види державного стимулювання:

- надання фінансової підтримки шляхом повної або часткової компенсації відшкодування витрат на розробку і сертифікацію всіх видів робіт, пов'язаних з обов'язковою сертифікацією продукції: підготовчі, експертні, щодо акредитації, атестації, випробування, контролю та реєстрації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- відшкодування за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створення 1 робочого місця з розрахунку 50% суми витрат учасника на створення такого робочого місця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

3. Місцева підтримка промислового парку надається в межах коштів місцевих бюджетів та відповідно до законодавства України.

 

РОЗДІЛ Х. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2010 року.

2. Внести такі зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 1999 р., № 2−3, ст. 21, № 22, ст. 172; 2001 р., № 30, ст. 143; 2003 р., № 12, ст. 88; 2006 р., № 22, ст. 182):

абзац п’ятий пункту 7.20 статті 7 доповнити словами "а також окремий облік результатів фінансово-господарської діяльності з створення та діяльності промислового парку відповідно до вимог Закону України "Про індустріальні (промислові) парки";

пункт 8.6 статті 8 доповнити підпунктом 8.6.6 такого змісту:

"8.6.6. Установити для суб’єктів господарювання, що провадять діяльність відповідно до вимог Закону України "Про індустріальні (промислові) парки", щорічну норму прискореної амортизації нових основних фондів групи 3 і 4 в розмірі 25 відсотків в межах виконання інвестиційної програми виробництва високотехнологічної продукції.

Під новими основними фондами в Законі України "Про індустріальні (промислові) парки" розуміються основні фонди, які раніше не були в експлуатації.

Платники податку на прибуток, які застосовують прискорену амортизацію, здійснюють окремий пооб’єктний облік основних фондів, придбаних для виконання програми (бізнес-плану), розробленої відповідно до вимог Закону України "Про індустріальні (промислові) парки".

При цьому амортизація основних фондів 3-ї і 4-ї груп проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Порядок збільшення та зменшення балансової вартості основних фондів 3-ї та 4-ї груп, до яких застосовується прискорена амортизація, відбувається за правилами, встановленими для 1-ї групи основних фондів.

Якщо платники податку застосували прискорену норму амортизації, але виробництво високотехнологічної продукції не відбулося у терміни, визначені програмою (бізнес-планом), такі платники податку повинні перерахувати попередньо нараховану амортизацію без урахування прискореної амортизації, визначити податкове зобов’язання та сплатити до бюджету різницю між визначеним податковим зобов’язанням і попередньо сплаченим, а також самостійно сплатити пеню у розмірі 120 відсотків додаткового податкового зобов’язання, незалежно від значення податкового зобов’язання".

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.